РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАПОВНЕННЯ КАРТКИ РЕЗУЛЬТАТІВ МОНІТОРИНГУ 

Результати моніторингового вивчення необхідно вносити до картки за формами активності дитини, які, власне, і є критеріями. Тож моніторинг базується на експертизі таких основних форм активності, як-от:

• фізична 

• соціальна

• природничо-екологічна

• предметно-практична

• ігрова

• сенсорно-пізнавальна

• мовленнєва 

• художньо-естетична 

• навички ігрової та трудової діяльності. 

Окрім того, для зручності проведення моніторингу деякі критерії мають додаткову градацію. 

Так графа таблиці «Фізичний розвиток» містить такі складові:

• здоров’язбережувальна та рухова  — для груп  молодшого та середнього віку,

• біологічна зрілість та здоров’язбережувальна  -  для груп старшого віку.

Графу «Пошуково - дослідницька діяльність» для зручності вивчення розподілено на такі складові: 

• у світі природи, у світі людей, у світі предметів, елементарні математичні уявлення, дослідно-пошукові  активності — для груп  молодшого та середнього віку.

Графу «Сенсорно-пізнавальний розвиток» для зручності вивчення розподілено на такі складові: 

• сенсорно-пізнавальна компетенція та математична компетенція -  для груп старшого віку.

Показники за кожним критерієм умовно розподілено на п’ять рівнів  для диференційованого аналізування компетентності дитини. Шкала оцінювання містить від 0 до 4 балів. 

4 – самостійно виконує завдання за вказаними  параметрами; 

3 – виконує завдання з допомогою педагога;

2 – вагається, виконуючи завдання з допомогою педагога;

      1 – не орієнтується в поняттях, без допомоги дорослого не може відповісти

          0 - не орієнтується в поняттях

Більшість діагностичних  завдань  розроблено в ігровій формі, залежно від теми завдання, його специфіки й, звичайно, від індивідуальних особливостей конкретної дитини. 

Для ефективного використання часу низку спостережень проводьте упродовж дня, у природних для дітей умовах — під час прогулянок, самостійної діяльності дітей тощо. 

Окремі питання можна вивчати безпосередньо під час проведення занять, які проводяться по підгрупах. 

Деякі критерії відстежуйте під час аналізування процесу певної діяльності дитини та результатів цієї діяльності. 

Якщо виникають сумніви щодо визначення рівня сформованості певної компетенції в когось із дітей, проведіть з ними спеціальне міні-заняття з використанням відповідних ігор, вправ, посібників. 

Проаналізувавши кожний напрям вивчення, внесіть дані в картку. За результатами моніторингу виставте бал за кожним критерієм і обчисліть загальний бал, тобто додайте усі отримані дитиною бали за один період обстеження. Знаючи загальний бал, визначте індивідуальний рівень сформованості життєвої компетентності кожної дитини. 

Наприклад, за результатами моніторингу дитина показала  такі рівні сформованості певної компетенції: 1 питання – 4 бали,  2 питання – 3 бали,  3 питання – 2 бали, 4 питання – 1 бал. Отже, обчислимо показник сформованості життєвої компетентності окремої дитини:  4+3+2+1=10 балів

Визначаємо рівень сформованості життєвої компетентності (градація в кінці кожної таблиці) – 10 балів = «П» -  знаходиться в стадії формування, сформований посередньо.

 16 – «ПМ» - означає, що показник "сформований повною мірою", стійкий, не залежить від особливостей ситуації, присутності або відсутності дорослого, інших дітей, настрою дитини тощо.

12 - 16 «Д» - означає, що показник "сформований достатньо", але залежить від особливостей ситуації, присутності або відсутності дорослого, інших дітей, настрою дитини тощо.

8 – 12  - «П» - означає, що показник "знаходиться в стадії формування, сформований посередньо",  періодично проявляється і його прояв залежить від наявності контролю з боку дорослого, настрою дитини тощо.

4 - 8 - «М» - означає, що показник "знаходиться в стадії формування, сформований мінімально "

0 -4  - «Н» - означає, що показник не сформований

Для визначення рівня сформованості певної компетенції  по окремому питанню усієї групи дітей підраховуйте загальний бал у вертикальному стовпчику. 

Наприклад, за результатами моніторингу діти показали такі рівні сформованості певної компетенції: «ПМ (повною мірою)» — 4 дітей,  

«Д (достатній)»  — 14 дітей, «П (посередньо)»  — 2 дітей,  «Н (низький)» — 2 дітей. Всього було обстежено 22 дитини.

Далі данні фактичної кількості дітей, які показали той чи той рівень сформованості компетенцій, внесіть в таблицю “Узагальнена таблиця основних показників розвитку дітей”.

Для самоаналізу та саморегуляції власної діяльності визначте фактичну кількість та відсоткову частку дітей, які показали той чи той рівень розвитку. Для визначення рівня розвитку усієї групи дітей підраховуйте загальний бал у вертикальному стовпчику. Відсоткову частку обчислюють за формулою. Наприклад, за результатами моніторингу кількість дітей з «ПМ (повною мірою)» розвитку: КД - 4 дітей,  

ЗД — 4 дітей, ПДД — 2 дітей,  МД — 2 дітей, ХЕД - 3 дітей, ІД - 5 дітей, ГПД - 2 дітей, ОР - 5 дітей.  Всього дітей з «ПМ (повною мірою)» розвитку: 27 дітей. Отже, обчислимо відсоткову частку дітей з «ПМ (повною мірою)» розвитку: 

—  27 × 100 = 8%

          330

27 -  всього дітей з «ПМ (повною мірою)» розвитку

330 - дітей обстежено (22 дитини × 15 основних показників)

Для визначення рівня якісного показника сформованості певної компетенції  усієї групи дітей підрахуйте показники розвитку Повною мірою і Достатнього разом. Наприклад: Комунікативна діяльність - повною мірою 5 дітей + достатньо 12 дітей

5+12= 17 дітей

17 × 100 =77%

              22

На початку року, отримавши результати моніторингу, педагог складає  аналітичну  довідку  за результатами моніторингу по кожній освітній лінії, в якій зазначає виявлені проблеми  для планування подальшої роботи з дітьми, зокрема: 

• визначення подальшого розвитку дітей з високим рівнем сформованості компетенцій

• планування й організація індивідуальної роботи — для дітей з низьким рівнем сформованості певних компетенцій

• розроблення  рекомендацій для батьків

• залучення спеціалістів до розв’язання окремих  питань. 

Практичний психолог виокремлює для себе дітей із критичним рівнем розвитку (якщо такі є). 

Наприкінці навчального року,  за результатами другого моніторингу, при аналізі звернути  увагу:

• чи зросли показники кожної дитини та групи загалом

• проаналізувати причини змін 

• намітити план роботи на літній період

• розробити рекомендації для батьків

• залучити спеціалістів до розв’язання окремих питань.

Вихователь-методист Людмила МАМАЛИЖЕНКО