ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОГУЛЯНКИ

Консультація для педагогів

Зимові прогулянки мають сприяти оздоровленню дітей, а не спричиняти застуду, обмороження або травми. Тому під час прогулянки не залишайте вихованців без нагляду. 

Доглянута територія дошкільного закладу — важлива умова безпечної зимової прогулянки. Аби діти не поранилися різними предметами, що можуть бути в снігу, — цвяхи, скло, бурульки, обстежте територію. 

Доріжки, сходи будівлі, групові майданчики регулярно очищуйте від снігу та криги, дах і навіси — від бурульок. 

Якщо дитина все ж травмувалася або в неї виникли ознаки обмороження, надайте їй домедичну допомогу або викличіть медичну сестру. Про всі випадки травмування та обмороження дітей, самовільні виходи за територію дошкільного закладу інформуйте директора закладу дошкільної освіти та батьків дитини. 

Звертайте увагу дошкільників на те, що бурульки на дахах будівель є небезпечними для людини. 

Під час зимової прогулянки, зокрема під час спостереження за зимовими пейзажами, застерігайте малюків, що не можна збивати бурульки, брати їх до рота, а головне — ходити під будинком, де вони «ростуть».  Розкажіть дітям і про природу цього явища.

Під час спортивних розваг

Для катання на санчатах оберіть пологу гірку без перешкод, яка віддалена від дороги та водойм. Огляньте, чи немає на ній зайвих предметів, що можуть спричинити травмування. 

Запорукою безпечного катання на санчатах зі схилу є вміння правильно сидіти, повертати їх та гальмувати, підніматися на схил. 

Обов’язково розкажіть дошкільникам про те, що сидіти слід: 

• верхи 

• поставивши напівзігнуті ноги на полози 

• тримаючи натягнуту мотузку в руках. 

Аби повернути санчата, необхідно поставити п’ятку на землю з того боку, в який треба повернути. 

Загальмувати рух санчат можна, якщо опустити п’ятки на сніг і, натягуючи мотузку, відхилити тулуб назад, трохи піднімаючи передню частину санчат. 

 На ковзанці навчайте дітей рухатися лише в одному напрямку, не заважаючи одне одному. 

У момент падіння необхідно:

• напружити м’язи 

• згрупуватися та падати на бік 

• піднімаючи голову, аби не вдаритися нею 

• опинившись на землі, обов’язково слід перекотитися. При цьому удар, спрямований на дитину, витратить свою силу. 

Під час перебування дітей на ковзанці стежте за їхньою поставою: тулуб має бути трохи нахиленим вперед, руки — зігнутими у ліктях, голова — прямою, ступні — паралельними на ширині 10-15 см. 

На дорозі

Якщо потрібно вийти за територію дошкільного закладу, попіклуйтеся про безпеку дітей на дорозі. До такого походу долучіть трьох дорослих. 

Сніг та туман, що зменшують видимість, вкриті кригою дороги, короткий світловий день — усе це під час зимової прогулянки є небезпечним для дітей. 

Саме тому перед виходом на вулицю нагадайте дітям правила поведінки на дорогах взимку. 

Розкажіть, що пересуватися слизькою дорогою потрібно повільно, роблячи невеликі кроки. При цьому руки слід тримати вздовж тулуба, а не в кишенях, аби за потреби балансувати ними. Важливо стежити за дорогою, щоб не зійти з протоптаних доріжок і не потрапити в люк чи яму. 

Особливу увагу дошкільників звертайте на перехід дороги. Адже гальмування автомобіля взимку ускладнюється погодними умовами, зокрема ожеледицею. 

Аби дітей було видно здалеку в туманну або сніжну погоду, батьки мають подбати про яскравий одяг зі світловідбивальними елементами; аби діти не ковзали по снігу — про взуття з ребристою підошвою. 

При цьому пам’ятайте, що надмірна кількість одягу ускладнює рух, а капюшон, одягнений на голову, зменшує видимість.

Перегрівання, переохолодження та обмороження

Під час зимової прогулянки не допускайте перегрівання й переохолодження організму або обмороження кінцівок у дітей. 

Про перегрівання свідчать прискорені дихання й пульс, почервоніння обличчя, посилене потовиділення. У такому випадку потрібно зменшити інтенсивність рухливих ігор та спортивних розваг.

Ознаками переохолодження в дітей є: 

• млявість 

• бліда та холодна шкіра 

• зниження чутливості кінцівок 

• знижений артеріальний тиск 

• частий пульс. 

Аби запобігти переохолодженню організму або обмороженню кінцівок, контролюйте рухову активність дітей, стежте, аби вони надягли рукавички та шарфи. 

Якщо дошкільники змерзли, повертайтеся в групове приміщення. 

У разі загального переохолодження легкого ступеня постраждалу дитину укутайте в теплу ковдру та зігрійте теплими напоями, наприклад солодким чаєм. 

У домашніх умовах дитину можна зігріти в теплій ванні з початковою температурою води +24 °С, яку поступово підвищують до +34 °С. Заборонено зігрівати пошкоджені кінцівки: 

• над вогнем 

• за допомогою грілки 

• гарячої води. 

• Не можна втирати в уражене місце олію або спирт. 

Стежте, аби діти під час прогулянки дихали носом. Таке дихання запобігає захворюванням носо- та ротоглотки. 

Також уникайте ігор, під час яких дітям потрібно розмовляти на повний голос. Особливу увагу приділіть тим, хто часто хворіє, і дітям із хронічними захворюваннями носо- та ротоглотки. Для таких вихованців небажані вправи з різкою зміною положення тіла. 

Організовуючи зимові прогулянки, виховуйте в дітей обачливість і обережність. Адже дошкільники повинні вміти контролювати свої бажання і не ризикувати життям та здоров’ям. 

У цьому допоможуть: 

• повчальні бесіди 

• читання творів художньої літератури 

• перегляд та обговорення мультфільмів і документальних фільмів створення штучних ситуацій небезпеки та їх розв’язання 

• рольові ігри на інтегрованих заняттях.

 Іноді на заняття з безпеки життєдіяльності запрошуйте представників екстрених служб. 

Підготувала вихователь-методист Людмила Мамалиженко

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/1602-stavaymo-na-lij-sdaymo-v-sanchata-abo-osoblivost-provedennya-zimovih-progulyanok