Хочу розпочати словами Василя Сухомлинського: «Дитина за своєю природою – допитливий  дослідник, відкривач світу»

 І ми, вихователі, щоденно переконуємось в цьому. Тому надзвичайно важливо так організувати освітньо – виховний процес, щоб малята в цікавій захопливій формі, діючи самостійно, отримали фундаментальні знання  і в майбутньому активно їх використовували.

 Саме  пошуково-дослідницька  діяльність сприяє створенню активної пізнавальної діяльності в дітей, збагачує, урізноманітнює педагогічний процес; її елементи органічно переплітаються з іншими видами дитячої діяльності. Спираючись на базові завдання дітей з різних ліній розвитку, пошуково-дослідницька діяльність поглиблює весь процес розвитку дитини, формує системні та глибокі знання про навколишній світ у взаємозв’язках і залежностях

Пошуково-дослідницька діяльність з дітьми – це особливий і дуже непростий вид діяльності, що дає дітям можливість спілкуватися з однолітками, з дорослими, здійснювати з об’єктами різноманітні перетворення, виявляти їхні істотні зв’язки з явищами природи, з життєдіяльністю людини, вчить аналізувати й самостійно робити висновки.

 Головне завдання - створити оптимальні умови для прояву пізнавальної активності всіх дітей і кожного вихованця зокрема. 

 Передусім необхідно враховувати основні закономірності пошуково - дослідницької діяльності дошкільнят. Дитині з малечку притаманна активність, яка проявляється у рухових діях. 

У перші роки життя малюка не мета спрямовує його дії, а самі дії підказують мету.  Тобто вона спочатку діє, а потім вже намагається, збагнути те, що робить.

У три-чотирирічного дошкільняти ще недостатньо розвинута здатність, контролювати себе. А оскільки нервові збудження гальмуються дуже повільно, йому важко спрямовувати свої почуття та дії певним чином і утримувати їх до отримання потрібного результату.  Лише 6-7 - річна дитина може ставити перед  собою певну мету і досягати її.

 Дослідницька діяльність є потужним засобом інтелектуального розвитку дітей та формування у них основ цілісного сприймання. Досліди – це важливий шлях пізнання, вони мають велику переконливу силу. Цінність їх полягає в тому, що під час їх проведення діти не отримують готових знань у законсервованій формі від дорослого, а здобувають у процесі пошукової діяльності. Досліджуючи те чи інше явище, чи об’єкт природи, дитина отримує знання у певній логічній послідовності. Крім цього досліди дають можливість стежити за ходом явища і відтворювати їх щоразу з повторенням.

Структура пошуково-дослідницької діяльності складається з 4-х етапів:

Перший етап - підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх дослідом, виявляє рівень їх знань. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, сонце рухається по небі? Як ви думаєте, коли сонечко зігріває землю найбільше?»

Другий етап - початок досліду: обговорення умов і висування припущень: «Я читала, діти, що коли сонце знаходиться в найвищому положенні, тоді його промінці прямо попадають на землю і все навколо дуже сильно нагрівається. Давайте вранці, опівдні та ввечері визначимо місце сонця на небі за кущем жасмину на нашому майданчику й накреслимо крейдою тінь від нього.  І одночасно дотиком виміряємо температуру води, піску та металевої драбинки.»

Третій етап - хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками.

Четвертий етап - завершальний: обговорення наслідків досліду 

Дошкільники охоче беруть участь у пошуково-дослідницькій діяльності. А самостійно здобуті знання під час дослідів та експериментів залишаються в пам’яті дітей надовго і формують підґрунтя для нової розумової і творчої пошуково-дослідницької діяльності.

Як же організувати пошуково-дослідницьку діяльність з дітьми в дошкільному навчальному закладі?

Перш за все, потрібно створити оптимальні умови для розвитку дослідницьких умінь дітей. 

У кожній віковій групі є куточки живої природи, в яких  діти можуть більше дізнаватися про властивості об’єктів природи. Дуже дієві зони води та піску. А так як зараз літо, то доцільно організовувати дослідницьку діяльність безпосередньо на вулиці саме з водою, піском та повітрям. Значущими є куточки експериментування (міні–лабораторії), в яких розміщуються різноманітні матеріали та обладнання для дослідів, предмети захисту для малят. Обов’язково дотримуватися правил безпеки під час проведення дослідів і експериментів та навчати цьому дітей.

Найчастіше досліди проводять з дітьми старшого дошкільного віку. З дітьми трьох-чотирьох років можна виконувати окремі пошукові дії та прості досліди, які не потребують довготривалих спостережень і складних умозаключень.

У роботі з дошкільнятами доречно використовувати наступні види дослідів:

Ілюстративний або демонстраційний - виявляючи та з'ясовуючи з дітьми властивості предметів та явищ, вихователь сам проводить дослід, а діти лише спостерігають, а потім всі разом роблять висновки (утворення дощу);

Навчальний - у ході такого досліду діє кожна дитина. Цьому виду дослідів вихователю треба надавати більшу перевагу, оскільки кожна дитина самостійно перевіряє гіпотезу, поставлену на початку досліду, знаходить відповіді на свої питання, перевіряє свої знання та можливості (властивості піску). 

Прості, доступні дітям досліди бувають короткочасні, коли одразу пояснюється певне явище або властивість предмета (веселка), а бувають і тривалі (значення води  для росту рослин) дослідження - коли діти вчаться певний час спостерігати одне й те саме явище, а відтак робити узагальнення і висновки.   

Зміст дослідів у дошкільному закладі:

• нежива природа (сонце, повітря, вода, грунт, явища природи);

• рослинний світ,

• тваринний світ;

• організм людини.

Розглянемо приклади нескладних дослідів згідно такої класифікації з урахуванням віку дітей. 

У дітей другої молодшої групи вже є деякі уявлення про об'єкти дослідження.  

Але ці уявлення часткові, безсистемні. 

Під час спостережень та дослідів вихователь супроводить свою розповідь наочними засобами, що продемонструють ті ознаки і властивості, які доступні для сприймання, розуміння і засвоєння дітьми відповідного віку. 

З малюками другої молодшої групи досліджуємо одну властивість чи ознаку, тоді як зі старшими дошкільнятами можна і декілька. 

Дітей 5-го року життя спонукати до самостійних висновків за результатами досліду.

А скільки задоволення може дати пошукова діяльність у формі гри. Прикладом гри-дослідження може бути гра з мильними бульками.

Відповідно до вимог Базового компонента  дошкільної освіти України, пошуково – дослідницька діяльність дошкільнят повинна відповідати  таким основним принципам і правилам:

• від простого до складного, від знайомого до незнайомого, спираючись на наявні у 

• дітей знання і досвід;

• доведення експерименту до кінця;

• повторення дослідів для уточнення, поглиблення знань про той чи інший об'єкт або явище;

• підсумок результату досліду;

• виховання дбайливого ставлення до  речей, що оточують, до природи з використанням позитивних прикладів поведінки дорослих і малюків

• врахування особливостей певної пори року;

• є завжди результативною.

Я бажаю всім вам плідної, успішної праці в організації пошуково-дослідницької діяльності з дошкільнятами, а позитивні результати не забаряться. І нехай девізом вашої роботи слугують слова В.Сухомлинського: «Вмійте щодня відкривати перед дитиною щось нове, і відкривати так, щоб навколишній світ заграв перед нею всіма барвами веселки. ”

Підготувала вихователька ЗДО №3 "Веселка" Зоя Сахарук

   СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку « Я у Світі »/ Наук. кер. та заг. ред. О.Л.Кононко. – К.: Світич, 2009.

2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К., Освіта, 1999.

3. Бєленка Г. Експерементування – крок до пізнання // Дошкільне виховання, 2007. – №

4. Плохій З.П. Ознайомлення з природою. Найпростіші досліди / З.П. Плохій// Палітра педагога. – 2001. – № 3.

5. Плохій З.П. Я і Світ навколо// Дошкільне виховання, 2008. – № 7.

6. Шумер Т., Сергєєва І. Маленькі дослідники: Програма пізнавального розвитку дошкільників у пошуково-дослідницькій діяльності // Палітра педагога. – 2008. – № 2-6.