ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ — НОВІ МОЖЛИВОСТІ ЗА НОВИМИ ПРАВИЛАМИ

21 серпня 2019 р. постановою Кабінету Міністрів України затверджено новий порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-pidvishchennya-kvalifikaciyi-pedagogichnih-i-naukovo-pedagogichnih-t210819). На вчителів чекають багато цікавих нововведень та можливостей. Зупинімося на основних моментах.

ЧОМУ?

Педагогічні працівники зобов’язані постійно професійно розвиватися (удосконалювати раніше набуті та набувати нових компетентностей у межах професії та відповідної галузі знань; набувати нового досвіду; формувати та розвивати цифрову, комунікаційну, інклюзивну, мовленнєву та інші компетентності).

ЯКІ ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ?

• Розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій);
• формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей, умінь;
• психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки;
• створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;
• використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;
• мовленнєва компетентність;
• розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-методичних установ та їхніх заступників) тощо.

У разі викладання декількох навчальних предметів (дисциплін) педагогічні працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами у міжатестаційний період у межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством.

ЯКОЮ Є ПРОЦЕДУРА ТА ХТО ЗА ЦЕ СПЛАЧУЄ?

Організують та забезпечують підвищення кваліфікації засновники або органи управління відповідних закладів освіти відповідно до плану підвищення кваліфікації закладу освіти на певний рік.

З 1 січня 2020 року керівник закладу освіти затверджує та оприлюднює загальний обсяг коштів, передбачених на підвищення кваліфікації працівників закладу освіти. Протягом наступних 15 календарних днів педагогічний працівник подає керівникові пропозицію до плану підвищення кваліфікації на відповідний рік, яка містить інформацію про тему відповідної програми, форми, обсяг, суб’єктів підвищення кваліфікації, вартість підвищення кваліфікації або про безоплатний характер надання такої освітньої послуги. Після розгляду пропозицій і формується план підвищення кваліфікації закладу освіти на певний рік у межах передбачених коштів (за винятком коштів самостійного фінансування підвищення кваліфікації педагогічними працівниками).

На час підвищення кваліфікації відповідно плану з відривом від освітнього процесу за педагогічним працівником зберігається місце роботи (посада) із збереженням середньої заробітної плати.

План підвищення кваліфікації та строки (графік) можуть бути змінені протягом року.

Окремі види діяльності, що провадилася поза межами плану також можуть бути визнані як підвищення кваліфікації.

Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, зокрема фізична особа — підприємець, що надає освітні послуги з підвищення кваліфікації педагогічним працівникам. Заклад освіти, чиї працівники підвищують кваліфікацію та суб’єкт підвищення кваліфікації укладають відповідний договір.

Надавати послуги з підвищення кваліфікації суб’єкт може як за місцем провадження власної освітньої діяльності, за місцем роботи вчителів, за іншим визначеним місцем, дистанційно. Підвищувати кваліфікацію можна як в Україні, так за кордоном.

Можна обирати різних суб’єктів підвищення кваліфікації.

ЯКА ПЕРІОДИЧНІСТЬ ТА ТРИВАЛІСТЬ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ?

Педагогічні працівники закладів дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти підвищують свою кваліфікацію не рідше одного разу на п’ять років, а закладу загальної середньої та фахової передвищої освіти — щорічно. Це є необхідною умовою проходження ними атестації.

Обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників установлюється в годинах за накопичувальною системою. Загальний обсяг не може бути менше ніж 150 годин на п’ять років для педагогічного працівника закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, та 120 годин на п’ять років — дошкільного, позашкільного закладу освіти.

Працівники керівних посад, вперше призначені на відповідну посаду, проходять підвищення кваліфікації відповідно до займаної посади протягом двох перших років роботи.

ЯКІ ФОРМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ?

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці, які можна поєднувати.

ЯКІ ВИДИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ?

1) Навчання за програмою підвищення кваліфікації

Програма затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації та повинна містити інформацію про її тему (напрям, найменування), зміст, тривалість (у годинах без урахування самостійної роботи), вид, форму, місце надання освітньої послуги, очікувані результати навчання, вартість (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання такої освітньої послуги.

Кожна власна програма має бути оприлюднена суб’єктом підвищення кваліфікації на веб-сайті або на Національній освітній електронній платформі із зазначенням строків (графіка) виконання такої програми.

2) Стажування

За індивідуальною програмою, що розробляється і затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації. Вона повинна містити інформацію про обсяг та очікувані результати навчання. Є невід’ємним додатком до договору, що укладається між закладом освіти, працівник якого проходить стажування, та суб’єктом підвищення кваліфікації.

Стажування може здійснюватися в закладі освіти за місцем роботи працівника або в іншому закладі освіти під керівництвом працівника, який має відповідні повноваження.

Один день стажування оцінюється у 6 годин.

3) Участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо

Здійснюється відповідно до річного плану підвищення кваліфікації закладу освіти або поза його межами. Обсяг такого підвищення кваліфікації визначається відповідно до його фактичної тривалості в годинах (без урахування самостійної роботи), але не більше ніж 30 годин на рік.

Залежно від власних потреб учитель може самостійно обирати та поєднувати різні форми та види підвищення кваліфікації.

ЩО Є ДОКУМЕНТАЛЬНИМ СВІДЧЕННЯМ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ?

 За результатами проходження підвищення кваліфікації видають документ про підвищення кваліфікації, технічний опис, дизайн, спосіб виготовлення, порядок видачі та обліку якого визначається відповідним суб’єктом підвищення кваліфікації.

У документі мають бути зазначені:

• дані про суб’єкт підвищення кваліфікації;
• тема (напрям, найменування), обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації;
• прізвище, ім’я та по батькові особи, яка підвищила кваліфікацію;
• опис досягнутих результатів навчання;
• дата видачі та обліковий запис документа;
• найменування посади (за наявності), прізвище, ініціали особи, яка підписала документ від імені суб’єкта підвищення кваліфікації та її підпис.

Перелік виданих документів про підвищення кваліфікації оприлюднюється на веб-сайті суб’єкта підвищення кваліфікації або на Національній освітній електронній платформі протягом 15 календарних днів після їхньої видачі.

Документи видані нерезидентами України потребують визнання педагогічною радою закладу освіти.

ЯКИЙ МЕХАНІЗМ ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ?

Результати підвищення кваліфікації у суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання чи підтвердження. Результатом може бути присвоєння педагогічним працівникам професійних або освітніх кваліфікацій у встановленому законодавством порядку.

Результати підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації визнаються рішенням педагогічної ради закладу освіти. Для цього педагогічний працівник протягом одного місяця після завершення підвищення кваліфікації подає клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації та документ про проходження підвищення кваліфікації, яке розглядається протягом місяця з дня його подання. При цьому педрада заслуховує педагогічного працівника про результати та дотримання умов підвищення кваліфікації.

У разі невизнання результатів підвищення кваліфікації педагогічна рада може надати рекомендації педагогічному працівникові щодо повторного підвищення кваліфікації в інших суб’єктів підвищення кваліфікації, а також ухвалити рішення щодо неможливості подальшого включення такого суб’єкта підвищення кваліфікації до плану підвищення кваліфікації закладу освіти до вжиття ним дієвих заходів з підвищення якості надання освітніх послуг.

Здобуття певних рівнів та наукових ступенів вищої освіти вперше або за іншою спеціальністю у межах професійної діяльності або галузі знань визнається як підвищення кваліфікації.

Традиційний вид підвищення кваліфікації — це навчання в закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою.

Таке навчання:

• передбачає набуття особою нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань
• може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій
• не потребує окремого визнання і підтвердження його результатів.

Підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти допускається для:

• сертифікованих педагогічних працівників, зокрема й наставників
• педагогічних працівників, які мають науковий ступінь та/або вчене звання.

Джерело: http://osnova.com.ua/news/1673?utm_source=email_send&utm_medium=email&utm_campaign=portal_12