Моніторинг - це засіб контролю за освітнім процесом, форма організації збору, зберігання, оброблення та розповсюдження інформації про діяльність педагогічного колективу ДНЗ, що забезпечує безперервне стеження за станом освітньої роботи і прогнозування розвитку  дошкільної освіти.

    Метою моніторингу є вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, стану організації освітнього процесу в ДНЗ.

    Завдання  моніторингового дослідження:

1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти та отримати об'єктивну інформацію про якість дошкільної освіти, а також прогнозувати її розвиток.

2. Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та освітньої програми ДНЗ.

3. Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності ДНЗ прикінцевій меті - вимогам Державних стандартів дошкільної освіти та освітньої програми.

4. Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітньої програми в ДНЗ.

5. Надати рекомендації педагогам та батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.

    Об'єктами моніторингу є:

• інформація про учасників освітнього процесу (педагогів, дітей, батьків), зокрема про стан їх здоров'я, соціальний захист, умови життя та виховання, рівень задоволення потреби в освітніх послугах;
• навчально-методичне, матеріально-технічне, нормативно-правове, кадрове забезпечення освітнього процесу.
• результати освітнього процесу (навчально-пізнавальної, творчої, ігрової діяльності дітей тощо).

    Отже, учасниками моніторингу є всі суб'єкти освітнього процесу (педагоги, діти, батьки).

        Педагогічна діагностика дозволяє вихователям своєчасно фіксувати рівні розвитку дітей на початок, середину та кінець навчального року. А систематичне відстеження (моніторинг) динаміки змін у розвитку дошкільників допомагає визначати необхідні методи надання їм допомоги за кожною освітньою лінією, а також вносити корективи в освітній  процес, як індивідуально для кожної дитини, так і всієї групи в цілому.

МЕТОДИ ПЕДАГОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ

Розробляючи моніторингову процедуру та добираючи засоби моніторингу, педагоги нашого дошкільного закладу враховували економічність та надійність методик, їх відповідність віковим особливостям дітей і можливість зручного застосування в освітньому процесі дошкільного закладу. 

Практика свідчить, що основними методами, що дають змогу виявити ступінь реалізації програмових завдань та оцінити рівень компетентності дітей, є: 

• спостереження за дітьми 

• вивчення результатів продуктивної діяльності дітей 

• проведення нескладних експериментів у вигляді доручень кожній окремій дитині 

• дидактичних ігор 

• бесід. 

Одним з найефективніших методів моніторингу є регулярні спостереження, які  дають змогу доволі об’єктивно оцінити досягнення кожної дитини, властиві її віку, зокрема формування певних розумових дій, а також рівень її компетентності у всіх видах діяльності. Проте під час спостереження можуть виникнути ускладнення, спричинені,  суб’єктивізмом спостерігача. Аби уникнути чи хоча б звести до мінімуму кількість помилок в аналізуванні результатів спостереження, відмовтеся від передчасних висновків. Продовжуйте спостереження упродовж тривалого часу й лише потім аналізуйте його результати. Спостерігайте за дитиною у природній для неї ситуації: протягом дня у групі на прогулянці під час ранкового прийому ввечері, коли дитина йде з батьками додому. Обов’язковою умовою успішного педагогічного моніторингу є вміння педагога  уникати суб’єктивних оцінок, фіксуючи лише об’єктивні факти. 

Якщо основна мета щоденної освітньої діяльності педагога — розвивати кожну дитину, допомагати їй знаходити правильні рішення, виховувати, то мета моніторингу — одержати достовірні дані про рівень розвитку кожної дитини, сформованості в неї тих чи тих умінь і навичок. 

Аналізуючи показники сформованості компетентності кожної дитини, особливо ті, що стосуються її художньо-естетичного та креативного розвитку, не опирайтеся лише на результати власних спостережень. Обов’язково вислухайте, як сама дитина обґрунтовує свій вибір, спосіб дій чи поведінку, розповідає про результати своєї діяльності. Цілком можливо, що її аргументи виявляться цілком логічними й змінять вашу думку. Тож не заганяйте дитину в певні межі свого життєвого бачення. Пам’ятайте, що мета, визначена сучасними програмами розвитку, — передусім розвивати кожну дитину як особистість, надавати їй можливості для самовираження, створювати сприятливі умови для творчості, стимулювати креативність. 

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ

Критерії аналізування основних компетенцій дітей раннього та дошкільного віку розроблені на основі показників сформованості компетентності особистості дитини, визначених програмою розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі» та «Впевнений старт». 

Показники рівня сформованості компетенцій дітей максимально враховують індивідуальні особливості та можливості дітей певного року життя, базуються на вже реально накопиченому дитиною досвіді. 

Для відстеження динаміки змін якісних показників кожної конкретної дитини та групи дітей у цілому моніторингове обстеження проводьте двічі на рік (за наказом директора ЗДО): 

• на початку навчального року — у перші два тижні вересня; 

• наприкінці навчального року — в останні два тижні квітня, або  у перші два тижні травня. 

Для отримання якомога повної картини залучаються  до моніторингу інші  фахівці дошкільного закладу: 

• в обстеженні рівня художньо-естетичного, мовленнєвого та креативного розвитку дітей бере участь музичний керівник, керівник гуртка, вчитель-логопед, які, керуючись досвідом діяльності у своєму напрямі, допомагають вихователю відстежити досягнення дітей за низкою критеріїв; 

• до вивчення рівня особистісного розвитку дітей обов’язково долучається практичний психолог, 

•  до вивчення рівня біологічної зрілості дітей старшого віку  обов’язково долучається медична сестра ЗДО,

• в обстеженні рівня нервово-психічного розвитку дітей раннього віку бере участь практичний психолог.

Результати моніторингового обстеження кожної дитини вносьте у картку результатів моніторингу сформованості основних компетенцій. Форма і зміст карток оптимізовані, аби забезпечити: 

• зручність заповнення

• економію часу педагога 

• наочність отриманих результатів. 

Комплексний моніторинг дає змогу  відстежувати динаміку формування компетентності дошкільників й оперативно коригувати педагогічний процес. Це забезпечує ефективність освітньої роботи педагогічного колективу, спрямованої на «кінцевий продукт» — випускника, що досягнув дошкільної зрілості й набув відповідного рівня життєвої компетентності. 

Критерії аналізування основних компетенцій орієнтують педагога на деяку відносну «середню норму» розвитку дитини. Але «стандартних» дітей не буває, тому критерії можуть бути лише допоміжним засобом на шляху до розуміння особливостей кожної окремої дитини, її індивідуальності. 

Результати діагностики допомагають вихователю визначити «зону найближчого розвитку» кожної дитини та індивідуальний маршрут роботи з нею.