ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ

Критерії аналізування основних компетенцій дітей раннього та дошкільного віку розроблені на основі показників сформованості компетентності особистості дитини, визначених програмою розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі» та «Впевнений старт». 

Показники рівня сформованості компетенцій дітей максимально враховують індивідуальні особливості та можливості дітей певного року життя, базуються на вже реально накопиченому дитиною досвіді. 

Для відстеження динаміки змін якісних показників кожної конкретної дитини та групи дітей у цілому моніторингове обстеження проводьте двічі на рік (за наказом директора ЗДО): 

• на початку навчального року — у перші два тижні вересня; 

• наприкінці навчального року — в останні два тижні квітня, або  у перші два тижні травня. 

Для отримання якомога повної картини залучаються  до моніторингу інші  фахівці дошкільного закладу: 

• в обстеженні рівня художньо-естетичного, мовленнєвого та креативного розвитку дітей бере участь музичний керівник, керівник гуртка, вчитель-логопед, які, керуючись досвідом діяльності у своєму напрямі, допомагають вихователю відстежити досягнення дітей за низкою критеріїв; 

• до вивчення рівня особистісного розвитку дітей обов’язково долучається практичний психолог, 

•  до вивчення рівня біологічної зрілості дітей старшого віку  обов’язково долучається медична сестра ЗДО,

• в обстеженні рівня нервово-психічного розвитку дітей раннього віку бере участь практичний психолог.

Результати моніторингового обстеження кожної дитини вносьте у картку результатів моніторингу сформованості основних компетенцій. Форма і зміст карток оптимізовані, аби забезпечити: 

• зручність заповнення

• економію часу педагога 

• наочність отриманих результатів. 

Комплексний моніторинг дає змогу  відстежувати динаміку формування компетентності дошкільників й оперативно коригувати педагогічний процес. Це забезпечує ефективність освітньої роботи педагогічного колективу, спрямованої на «кінцевий продукт» — випускника, що досягнув дошкільної зрілості й набув відповідного рівня життєвої компетентності. 

Критерії аналізування основних компетенцій орієнтують педагога на деяку відносну «середню норму» розвитку дитини. Але «стандартних» дітей не буває, тому критерії можуть бути лише допоміжним засобом на шляху до розуміння особливостей кожної окремої дитини, її індивідуальності. 

Результати діагностики допомагають вихователю визначити «зону найближчого розвитку» кожної дитини та індивідуальний маршрут роботи з нею.